Податок на доходи 2026: податки, податок на заробітну плату, податкова декларація

Ця стаття зрозуміло пояснює найважливіші аспекти німецького податку на доходи (Einkommensteuer) станом на 2026 рік для найманих працівників: як працює утримання податку на заробітну плату (Lohnsteuer), включно з надбавкою солідарності (Solidaritätszuschlag) і церковним податком (Kirchensteuer), які внески на соціальне страхування (Sozialversicherungsbeiträge) сплачуються і чим вони відрізняються від фактичного податкового навантаження. Ми розглядаємо шість податкових класів (Steuerklasse I–VI) і на практичному прикладі показуємо, як у цифрах відрізняються податкові класи I та III. Крім того, пояснюємо, хто зобов’язаний подавати податкову декларацію (Steuererklärung) в межах обов’язкового оподаткування (Pflichtveranlagung) і які строки діють (наприклад, 31 липня 2026 року для декларації за 2025 рік). Насамкінець розглядаємо наслідки несвоєчасного подання, зокрема надбавку за прострочення (Verspätungszuschlag). Ці знання допоможуть працівникам краще розуміти свої податкові обов’язки, дотримуватися строків і за потреби записатися на консультацію до SN Advisory.

1. Як працюють податок на заробітну плату, надбавка солідарності, церковний податок і податок на доходи?

• Податок на заробітну плату як авансовий платіж податку на доходи: працівники щомісяця сплачують податок на заробітну плату через роботодавця. Роботодавець автоматично перераховує цей «податок у джерела» (Quellensteuer) до податкової служби (Finanzamt). Його розмір залежить від зарплати брутто та ознак для утримання податку (Lohnsteuerabzugsmerkmale): податкового класу, неоподатковуваних сум (Freibeträge) і релігійної належності. Формально податок на заробітну плату відповідає податку на доходи, який працівник винен, якщо має лише доходи від найманої праці. Якщо протягом року утримали забагато податку, надлишок повертається в межах щорічного перерахунку (Lohnsteuerjahresausgleich) або через декларацію з податку на доходи (Einkommensteuererklärung). Якщо ж утримали замало, різницю доводиться доплатити.
• Надбавка солідарності (Soli): до податку на доходи нараховується надбавка солідарності в розмірі 5,5 %. Утім, з 2021 року вона стосується лише високих доходів. Близько 90 % працівників більше не сплачують Soli зі своєї зарплати. Лише ті, хто сплачує дуже великий податок на заробітну плату, досі сплачують Soli частково.
• Церковний податок: члени церкви додатково сплачують 8 % або 9 % церковного податку від сплаченого податку на заробітну плату (залежно від федеральної землі). Його також щомісяця утримують із зарплати.
• Внески на соціальне страхування: незалежно від цього працівники через щомісячні утримання сплачують також внески на соціальне страхування (медичне страхування, страхування на випадок потреби в догляді, пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття). Наприклад, у 2026 році єдина ставка внеску на медичне страхування (Krankenversicherung) становить 14,6 % (частка працівника 7,3 % плюс у середньому половина додаткового внеску, Zusatzbeitrag). До цього додаються пенсійне страхування 18,6 % (частка працівника 9,3 %), страхування на випадок потреби в догляді (Pflegeversicherung) 3,6 % (частка працівника 1,8 %) і страхування на випадок безробіття 2,6 % (частка працівника 1,3 %). Загалом соціальні внески працівника зазвичай становлять приблизно 20–22 % заробітку брутто. Роботодавець і працівник ділять ці внески приблизно навпіл. Сплачені внески на соціальне страхування частково можна врахувати як особливі витрати (Sonderausgaben) і так зменшити податок.
• Приклад розрахунку нетто: якщо виплачується щомісячна зарплата брутто 3 000 €, приблизно 15–20 % припадає на соціальні внески (~610 €), а також утримуються податок на заробітну плату та церковний податок. Для неодруженого платника податків у класі I з 3 000 € брутто це було б близько 498 € податку на заробітну плату щомісяця (разом 5 971 € на рік) і приблизно 45 € церковного податку (9 % від 498 €). Soli не сплачується. Нетто (після податків, до соціальних внесків) становило б тут близько 2 457 €.

2. Податкові класи I–VI: хто до якого належить?

Податковий клас визначає, як щомісяця утримується податок на заробітну плату. Загалом можна сказати так: податкові класи впливають на розподіл утримань, але не на фактично належний річний податок. Детально для працівників діє таке:

• Клас I: самотні та розлучені особи (зокрема подружжя, яке постійно живе окремо), а також вдови й вдівці починаючи з другого року після смерті чоловіка чи дружини. Неодружені батьки без права на пільгу для самотніх батьків також мають клас I (якщо тільки вони спеціально не подали заяву на клас II як самотні батьки).
• Клас II: неодружені самотні батьки, у домогосподарстві яких проживає щонайменше одна дитина. У класі II автоматично враховується пільга для самотніх батьків (Entlastungsbetrag für Alleinerziehende) у розмірі 4 260 € на рік.
• Клас III: одружені працівники або зареєстровані партнери, якщо другий із подружжя обирає менш вигідний клас V. Також овдовілі працівники в рік смерті чоловіка чи дружини (і в наступному році) автоматично отримують клас III. Клас III фактично діє як тариф сплітингу (Splitting-Tarif): усі неоподатковувані суми подружжя, як-от базова неоподатковувана сума (Grundfreibetrag) чи паушальні відрахування (Pauschbeträge), тут переносяться на партнера з вищим доходом.
• Клас IV: подружжя або зареєстровані партнери з приблизно однаковим доходом. Після одруження обидва автоматично отримують клас IV. У комбінації IV/IV кожен партнер зберігає свою базову неоподатковувану суму.
• Клас IV з фактором: замість IV/IV подружжя може обрати факторну процедуру (Faktorverfahren). У цьому разі податкова служба розраховує коефіцієнт, який регулює утримання податку на заробітну плату в обох так, щоб у підсумку податкове навантаження було ближчим до процедури сплітингу. Приклад: двоє партнерів заробляють 30 000 € і 12 000 € відповідно. Без фактора вони оподатковуються окремо (IV/IV), разом податок на доходи становить 4 342 €. З фактором кожного щомісяця оподатковують так, що загалом утримується ~4 339 € податку на заробітну плату.
• Клас V: другий із подружжя, коли партнер має клас III, потрапляє до класу V (без власних неоподатковуваних сум). Клас V застосовується лише разом із класом III.
• Клас VI: працівники, які мають кілька місць роботи одночасно. Для другого й кожного наступного трудового відношення застосовується клас VI. Тут немає неоподатковуваних сум, а утримання дуже високе.

Важливо: податкові класи впливають лише на щомісячне утримання податку, а не на остаточний річний податок. Наприклад, комбінація III/V (за дуже нерівних доходів) помітно зменшує щомісячне утримання в того, хто заробляє більше (клас III), і збільшує його в того, хто заробляє менше (клас V). Проте зрештою правильний податок визначається через спільне оподаткування з розподілом доходу подружжя (Ehegattensplitting). Лише так неоподатковувані суми та прогресія вирівнюються коректно. Тому діє правило:

Хто обирає клас III, має більше нетто щомісяця. Але коли наприкінці року податок остаточно визначають, пара загалом завжди сплачує ту саму суму податку, ніби подружжя оподатковували спільно.

3. Практичний приклад: податковий клас I чи III

Розгляньмо типовий випадок, щоб наочно показати різницю. Особа A заробляє 3 000 € брутто на місяць і не має дітей. Порівняємо щомісячні утримання та розрахований чистий дохід у податковому класі I (неодружена особа) і в податковому класі III (одружена особа, партнер заробляє дуже мало або нічого і має клас V):

• Пояснення: у класі I весь дохід оподатковується як дохід неодруженого працівника. У класі III завдяки процедурі сплітингу утримується дуже мало податку на заробітну плату, тому нетто вище. У перерахунку на рік у цьому прикладі річний податок на заробітну плату становить близько 5 971 € (клас I) проти приблизно 2 172 € (клас III). Церковний податок становить 538 € (I) або 195 € (III) на рік.
• Важливо: коли подружжя подає декларацію з податку на доходи, фактичний податок визначається за процедурою сплітингу. У цьому прикладі це було б близько 2 166 € податку на рік. За класами III/V у них разом утримали б 2 172 € податку на заробітну плату (A) + 0 € (B) = 2 172 €, тож доплачувати майже нічого не довелося б. Якби A був неодружений (клас I), він сам сплатив би 5 971 € і мав би отримати повернення, адже як єдиний годувальник у парі за сплітингом він був би винен лише 2 166 €. Звідси видно: щомісяця працівник із класом III платить менше, але в результаті виходить податок за сплітингом. Загалом податкове навантаження для пари не змінюється, податкові класи лише зсувають час сплати.

4. Хто має подати податкову декларацію у 2026 році?

Не кожен працівник зобов’язаний подавати податкову декларацію. Ось найважливіші випадки обов’язкового подання (довідки про податок на заробітну плату (Lohnsteuerbescheinigungen) за 2025 рік, строк подання до 31.07.2026):

• Комбінація податкових класів III/V або IV з фактором: подружжя з такими комбінаціями класів, як правило, зобов’язане подавати декларацію з податку на доходи.
• Окреме оподаткування попри шлюб: якщо один із подружжя добровільно подає декларацію окремо або подружжя обирає роздільне оподаткування (Einzelveranlagung), декларацію мають подати обидва.
• Неоподатковувана сума для податку на заробітну плату (Lohnsteuer-Freibetrag): хто вніс неоподатковувану суму (наприклад, для тих, хто щодня добирається на роботу, або за подвійне ведення домогосподарства, doppelte Haushaltsführung) до картки податку на заробітну плату (Lohnsteuerkarte) чи через ELSTER, зобов’язаний подати декларацію.
• Виплати, що замінюють заробітну плату (Lohnersatzleistungen), > 410 €: хто отримав за рік понад 410 € допомоги з безробіття (Arbeitslosengeld), допомоги на період скороченого робочого часу (Kurzarbeitergeld), лікарняних (Krankengeld) чи подібних виплат, зобов’язаний подати декларацію. (В іншому разі неодружені можуть вважати такі виплати до 410 € такими, що не враховуються.)
• Доходи без утримання податку на заробітну плату: працівники з додатковими доходами (від здавання нерухомості в оренду, підробітку) понад 410 € на рік мають подати декларацію.
• Інші випадки: наприклад, доходи від капіталу, з яких не утримано податок на доходи від капіталу (Abgeltungssteuer), доходи від підприємницької діяльності чи сільського господарства (доходи від самостійної діяльності) тощо також зобов’язують подати декларацію.

Якщо жодна з цих підстав не застосовується, податкову декларацію можна подати добровільно (Antragsveranlagung), щоб, можливо, повернути переплачений податок на заробітну плату.

5. Строки та наслідки неподання

• Строк подання у 2026 році: для податкового 2025 року строк сплив 31 липня 2026 року (без податкового консультанта). Якщо декларацію готує податковий консультант (Steuerberater), строк, як правило, подовжується до 1 березня 2027 року. Аналогічні строки діють і для 2026 року (тоді подання до липня 2027 року). Подовження строку можна письмово запросити в податковій службі.
• Надбавка за прострочення: якщо декларацію подано із запізненням, податкова служба може встановити надбавку за прострочення. Вона становить щонайменше 25 € за кожен розпочатий місяць прострочення (розраховується від встановленої суми податку). Приклад: хто подає декларацію, яку треба було подати до 31.7., лише в березні наступного року (8 місяців прострочення), отримує надбавку щонайменше 8×25 € = 200 €. Надбавка може бути вищою, якщо встановлена сума податку велика.
• Відсотки та штрафи: окрім надбавки, на податкові доплати можуть нараховуватися відсотки. У тяжких випадках (умисел, ухилення від сплати податків) загрожують штрафи. Хто ігнорує обов’язок подати декларацію, ризикує ще й тим, що податкова служба визначить базу оподаткування шляхом оцінки (Schätzung).

6. Практичні поради та прогноз на 2026 рік

• Базова неоподатковувана сума 2026: прожитковий мінімум і надалі не оподатковується. У 2026 році базова неоподатковувана сума становить 12 348 € (більше, ніж у 2025 році). Неоподатковувана сума на дитину (Kinderfreibetrag) у 2026 році становить 9 756 € на кожну дитину (на кожного з батьків пропорційно припадає частка, близько 4,5 тис. €).
• Зростання зарплат і податки: завдяки коригуванню формули податкового тарифу компенсація інфляції у 2026 році не призводить до додаткового податкового тягаря. Хто заробляє більше, не сплачує пропорційно більше податків, ніж раніше.
• Вибір податкового класу: якщо доходи подружжя дуже різні, перехід на III/V може в короткостроковій перспективі дати більше нетто, але (як показано) призводить до доплат, якщо декларацію не подано. Подружжю з подібними доходами здебільшого варто залишатися в IV/IV або скористатися факторною процедурою.
• Зберігайте довідку про податок на заробітну плату: кожен працівник щороку отримує довідку про податок на заробітну плату. Її варто зберігати для податкової декларації. У ній містяться всі важливі показники (річний дохід брутто, утриманий податок, неоподатковувані суми).

Працівникам важливо знати, що податковий клас і податок на доходи в Німеччині є двома різними питаннями: клас визначає лише щомісячне утримання, тоді як фактичний податок остаточно розраховують тільки наприкінці року в межах оподаткування (у подружжя за потреби зі сплітингом). Хто хоче чітко розуміти своє податкове навантаження, наприклад за допомогою прикладу розрахунку чи у разі складніших неоподатковуваних сум, може записатися на зустріч до податкового консультанта або до SN Advisory. Особливо напередодні строків (до 31.7.2026 для податкового 2025 року) професійна допомога себе виправдовує.

Джерела: використано офіційну інформацію Федерального міністерства фінансів (Bundesfinanzministerium), податкових служб землі Північний Рейн-Вестфалія (NRW) і визнаних податково-консультаційних установ. Зокрема, враховано директиви BMF щодо податку на заробітну плату (Lohnsteuer-Richtlinien) і пояснення до них, а також публікації фінансового управління NRW. Усі дані станом на 2026 рік.